Головна | Реєстрація | Вхід | RSSПонеділок, 22.10.2018, 09:36

Вербівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Городищенської районної ради Черкаської області

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
ПедПреса
...
...
...
...
...
...
...
погода
Форма входу
Головна » 2016 » Вересень » 14 » Вербівській школі - 40
14:21
Вербівській школі - 40

Вербівській ЗОШ І-ІІІ ступенів - 40

         До 1915 року в селі Вербівка  було дві школи: однокласна і церковно-приходська однокласна, в якій працював дяк Кротевич.

У 1915 році було збудовано міністерську школу, яка називалася двохкласною (вищою початковою). Завідуючим цієї школи був Фоменко Денис.

         У серпні 1917 року повітова Земська Управа Звенигородщини прислала у Вербівку вчителя Григорія Хотинського, а 13 листопада 1917 року залишив школу і повернувся на посаду дяка у місцеву церкву.

У Вербівській двохкласній школі налічувалось 300 учнів, а в церковно-приходській школі навчатися ніхто не хотів. За відсутністю вчителів не було змоги навчати всіх дітей ( у двохкласній школі працювало всього три вчителі).

         4 лютого 1919 року відбулося загальне зібрання громадян Вербівки. На ньому було вирішено переобрати шкільну раду і прохати вчителів залишитися на своїх посадах. Учителі Андрій Андрущенко і Настя Стасенко згодилися тимчасово залишитися в школі, Ганна Багацька розрахувалась. Міністерська школа стала чотирьохкласною. Серед кращих вчителів двокласного періоду були Марина Гордіївна Білоус, Галина Іванівна Ганжа.

У 1924 році при вільшанському цукрозаводі було організовано дитячий будинок, в якому нараховувалось 48 учнів і 4 особи персоналу. Дитячий будинок працював за рахунок цукрозаводу. На базі дитбудинку працювало дуже багато гуртків , готувались цікаві вистави на користь безпритульних.

         У 1928 році міністерська школа стала семикласною. Серед активних учителів цього періоду слід назвати Ганжу Галину Іванівну, Григорія Онуфрійовича Рогальського, Антона Петровича Рибченка, Людмилу Олександрівну Жолдак.

          У 1935-1936 н. р. школа стала називатися фабрично-заводською семирічкою.

          У 1941 р. школа стала дев’ятирічкою, розпочалась добудова. З вересня 1941 року, коли село було окуповане німцями, школа тимчасово не працювала, а в лютому 1944 року відновила свої функції. В складних умовах ремонтували побиті вікна, «Бичками» отоплювали класи, діти на уроках сиділи одягнутими. Незважаючи на це, учні навчалися з великим бажанням.

          У 1955 році у Вербівській середній школі відбувся перший випуск 10 класу.

          З  1959 по 1969 рік під керівництвом  учителя-ентузіаста Тягуна Івана Мусійовича в школі поширився фізкультурний  рух, майже всі учні школи були залучені до занять спортом, особливо лижним та легкою атлетикою.

Учні займали призові місця на районних, обласних та республіканських змаганнях .

І.М.Тягун був не тільки кращим спортсменом України, а й гідним прикладом для учнів. Разом із молодим учителем фізкультури – В’ячеславом Олексійовичем Пономаренком окрім уроків фізкультури, вони організовували великі спортивні змагання. Влітку – на шкільному подвір’ї, а взимку – або походи на лижах, або на спортивному знарядді, яке стояло в шкільному коридорі.

         У 1976 році побудовано нове приміщення школи  і Постановою Ради Міністрів України від 25 вересня 1976 року Вербівська середня школа носить ім’я  генерал–лейтенанта  О.Г.Селіванова

          Першого  вересня 1976 року дзвоник голосно покликав у щойно збудований храм науки педагогічний та учнівський колективи на чолі з його директором Анатолієм Івановичем Пилипенком.

За час його директорування школа освоювала нову територію, обживала класи, працювала по благоустрою, озелененню навколишньої території.

          1977-1979 роки - директор Погорілий Володимир Павлович. Продовжено благоустрій території школи: закладено сад і парк, обладнано спортивний та географічний майданчик.

         1979-1990,1994-2000 роки - директор Палажченко Василь Аполідович. Під його керівництвом учителі, батьки і учні спільно будують теплицю, тир, гараж, обладнують приміщення для навчання шестирічок. Активно працюють по збиранню макулатури і металолому, тимурівці допомагають престарілим та одиноким людям. Не припиняє роботу загін червоних слідопитів, очолюваний учителькою Підгрушньою Ольгою Микитівною. Члени загону розшукали рідних тих воїнів, які загинули при звільненні села від фашистських загарбників – 85 сімей, встановили імена 28 безіменних загиблих воїнів, відшукали більше 150 ветеранів, які брали участь у звільненні села, відшукали перших комсомольців села, збирають матеріали про гвардійців 5 козачого кавалерійського корпусу, яким командував генерал-лейтенант О.Г.Селіванов, ім’я якого носить школа, проводять зустрічі з учасниками боїв за Вербівку.

         У цей час у школі поширено і кролівництво. Під керівництвом Пилипенко Ганни Іванівни  працювали юні кролівники, їх робота не раз відзначалась грамотами: ЦК ЛКСМУ,1984 р., райвиконкому 1985,1986рр.,а Зуєнко Олександр був нагороджений путівкою до „Молодої гвардії”. Ганна Іванівна керувала і гуртками юних натуралістів та агрохіміків. Її учениці Кобрин Л. та Шендрик С. були учасниками обласної виставки наукових робіт та досягнень, їхні портрети прикрашали зал будинку юннатів у м. Черкаси.

         Приємно відмітити, що учні та вчителі школи постійно підтримували авторитет школи, відстоювали її честь у районних та обласних змаганнях, акціях, конкурсах:

- І місце у районному змаганні орачів,1982,1983рр.,у військово-спортивній грі „Зірниця”,1988р.

-  ІІ місце – юних пожежників, 1984 р. з тенісу,1981 р.,

-  ІІІ місце – юних механізаторів,1985,1988 рр.; юних хокеїстів,1984.;огляді художньої самодіяльності педпрацівників,1994 р.

- І місце в комплексному заліку на ІІ спортивно-туристських змаганнях учителів Черкаської обл.,1981 р. Дятленко Л.В.

- ІІ місце по виду змагань „Техніка пішоходного туризму,1981 р.,Дятленко Л.В.

         1990-1994 рр – директор Чабан Сергій Тихонович. У школі зміцнюється матеріально-технічна база: поновлюються меблі, придбано комп’ютери. Навколо школи  заасфальтовано подвір’я і доріжки.

          З 2000 р. -  директор Пащенко Василь Григорович.

Зроблено капітальний ремонт покрівлі спортивного залу і котельні,замінено вікна у класних кімнатах, змінено зовнішній і внутрішній дизайн шкільних приміщень.

Сьогодні  в школі працює 21педагог і навчається 94 учні. Ось уже 16-тий рік очолює школу Пащенко Василь Григорович, відмінник освіти України, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель методист. Колектив школи творчий і енергійний: 5 – учителів вищої кваліфікаційної категорії, 3 – старших учителі. Працюють у школі призери конкурсів «Учитель року» - Клепко Оксана Михайлівна (учитель математики), Марченко Ольга Миколаївна (учитель історії), Нестеренко Наталія Вікторівна  (учитель хімії) та «Класний керівник року» - Цимбалюк Тетяна Анатоліївна. Учитель фізичної культури, Тупота Микола Володимирович, зараз перебуває в зоні АТО.

Щорічно робота педагогів з обдарованою молоддю дає добрий результат – гордість школи Нестеренко Валентина – учениця 11 класу та Ткаченко Ярослав – учень 8 класу,неодноразові переможці районних і обласних етапів Всеукраїнських предметних олімпіад з математики, фізики, хімії, української мови. Багата школа талантами : Качка Тетяна, Підмогильна Лілія, Комаха Вікторія,Остапенко Іванна, Шарко Роман, Ткаченко Іван, Шалена Ольга, Зайченко Анна,Лахманюк Вікторія, Сова Анастасія, Бараненко Анастасія,Лобун Богдан, Харченко Анастасія, Проненко Геннадій. Спортивну честь школи  захищають: Здоренко Ярослав, Самарська Наталія, Шобей Павло, Харченко Назарій, Качка Максим, Панченко Валентина, Панченко Богдан, Метик Владислав,Проненко Наталія.

           Школа гордиться своїми випускниками. Саме з її стін вийшли відомі поети Зоя Дика, Катерина Вишинська, Олексій Озірний, тележурналістка Тетяна Коваленко.

            Школа – це не тільки стіни. Насамперед це дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь. Це педагоги і ті, кого вже немає сьогодні, але завжди живуть вони у пам’яті учнів, і вчителі-пенсіонери, для яких найвища нагорода в житті – успіхи колишніх вихованців. Це випускники усіх поколінь, які злітаються з найвіддаленіших куточків світу до рідної домівки-школи, де будь-якої пори відчинені для них двері.

     Минають  роки, вирує життя, а школа завжди  думає  про одне й те саме: щоб добре було дітям  у її стінах , щоб, ідучи  у велике життя, були готовими до нього  і  лише добрим  словом згадували рідну школу.

         На порозі 40-річчя школи педагогічний, учнівський та батьківський колективи виражають щиру вдячність за постійну підтримку школи: сільському голові – Бондарю Василю Івановичу, адміністрації ТОВ агрофірми  «Злагода», приватним підприємцям: Остапенку Андрію Миколайовичу, Стародубу Сергію Івановичу, Проненку Віталію Анатолійовичу, Адомській Ліні Анатоліївні, Цимбалюк Олені Анатоліївні, Тупоті Миколі Володимировичу, Кохановському Віталію Миколайовичу, Йоненку Віталію Вікторовичу, Бакалу Юрію Миколайовичу.

 

Переглядів: 105 | Додав: zauch | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Вересень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
корисні посилання
...
...
...

Copyright MyCorp © 2018